Перша ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КІБЕРНЕТИКИ в 2 томах українською мовою – ред. Віктор ГЛУШКОВ, 1973

Енциклопедія кібернетики / Відпов. ред. Глушков В.М. – Т.1 (А-Л). – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1973. – 584 с.

Енциклопедія кібернетики / Відпов. ред. Глушков В.М. – Т.2 (М-Я). – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1973. – 576 с.

Редакційна колегія Енциклопедії кібернетики:

В.М.ГЛУШКОВ (відповідальний редактор), М.М.АМОСОВ, І.П.АРТЕМЕНКО, О.О.БАКАЄВ, В.В.ІВАНОВ, Л.А.КАЛУЖНІН, В.А.КОВАЛЕВСЬКИЙ, В.С.КОРОЛЮК, М.І.КРАТКО, В.М.КУНЦЕВИЧ, О.І.КУХТЕНКО (заст. відповідального редактора), Б.М.МАЛИНОВСЬКИЙ, В.С.МИХАЛЕВИЧ, П.В.ПОХОДЗІЛО (відповідальний секретар), Г.Є.ПУХОВ, Б.М.ПШЕНИЧНИЙ, 3.Л.РАБИНОВИЧ, Б.Б.ТИМОФЄЄВ, К.Л.ЮЩЕНКО.

З передмови:

Створення ЕК є першою спробою задовольнити все зростаючий попит на енциклопедичні видання з цієї галузі знань. Більшість статей енциклопедії за змістом і формою зрозуміла широким колам науковців та інженерно-технічних працівників, однак є в ній і статті, доступні лише фахівцям з окремих розділів кібернетики.

На сторінках енциклопедії читач познайомиться з проблемами й питаннями теоретичної кібернетики — її математичного апарату, теорії систем, теорії інформації, основ і методів програмування, побудови алгоритмічних мов, теорії автоматів.

У статтях з економічної кібернетики розглянуто питання про застосування методів і засобів кібернетики для вивчення економічних систем і управління ними — створення економіко-математичних моделей, розв’язування задач розподілу, транспортних задач, створення автоматизованих систем управління підприємствами, галузями народного господарства, розробка і застосування методів наукової організації праці, методів наукового прогнозування і т.ін.

Велике місце в енциклопедії посідають статті з технічної кібернетики, які охоплюють питання автоматичного керування складними технічними системами і комплексами, автоматизації наукового експерименту, створення оптимальних систем керування технологічними процесами, оптимізації взаємодії людини і машин у складних системах керування, розробки методів і пристроїв керування.

У статтях з обчислювальної техніки подано відомості про принципи побудови та конструкцію технічних засобів кібернетики — електронних обчислювальних машин і моделюючих пристроїв. В енциклопедії описано майже всі вітчизняні й найважливіші зарубіжні обчислювальні машини.

У циклі статей з біологічної кібернетики й біоніки розглянуто проблеми, пов’язані з процесами керування біологічними системами, — створення моделей мозку, моделей органів людини і регулюючих систем організму для лікування і профілактики захворювань, створення і застосування засобів кібернетичної техніки для автоматизації встановлення діагнозу, вироблення оптимальних засобів лікування, перенесення досконалостей живої природи в технічні пристрої і засоби.

Велику групу статей присвячено питанням прикладної й обчислювальної математики, в них викладено найуживаніші методи обчислювання й розв’язування окремих класів математичних задач і дано рекомендації з оптимізації обчислювань.

Окремі цикли статей охоплюють філософські й соціологічні питання кібернетики, питання застосування її методів і засобів для автоматизації інформаційної роботи, лінгвістичних досліджень, програмованого навчання і т.ін.

Усього в двох томах ЕК вміщено близько 1800 статей, до значної більшості яких додано бібліографію. Статті енциклопедії ілюстровано середтекстовими схемами, кресленнями, малюнками і кольоровими вклейками, що унаочнюють висвітлення найважливіших питань чи сфер застосування кібернетики.

ЕК розраховано на широкі кола фахівців з найрізноманітніших галузей науки, техніки й народного господарства, вона покликана стати також універсальним довідником для студентів і аспірантів фізико-математичних, технічних, економічних і медичних профілів. Енциклопедія має дати відповідь на найважливіші питання всім, хто тією чи іншою мірою займався проблемами і питаннями обробки інформації і керування чи управління, і тим, хто цим тільки-но зацікавився.

У створенні ЕК взяли участь (як автори, рецензенти і консультанти) понад 600 вчених та інших спеціалістів різних галузей народного господарства із 102 організацій, установ і підприємств Москви. Ленінграда, Новосибірська і союзних республік СРСР.

Головна редакція Української Радянської Енциклопедії і редакційна колегія ЕК складають щиру подяку Вченій раді та всьому колективу Інституту кібернетики АН УРСР, а також усім організаціям і особам, які брали участь у підготовці цього видання.

Редакційна колегія щиро вдячна академікам АН СРСР А.І.Бергу, А.О.Дородницину, Г.М.Марчуку, А.М.Тихонову; членам-кореспондентам АН СРСР А.П.Єршову, Ю.Л.Єршову, О.М.Льотову, Б.С.Сотскову, С.В.Яблонському; академіку АН Узбекської РСР В.К.Кабулову, академіку АН Киргизської РСР Ю.Є.Неболюбову, академіку АН Латвійської РСР Е.О.Якубайтісу; члену-кореспонденту АН Естонської РСР Б.Г.Тамму та члену-кореспонденту АН Грузинської РСР В.В.Чавчанідзе за науково-методичну допомогу, яку вони подали при підготовці Енциклопедії кібернетики.

 

Як користуватися Енциклопедією кібернетики:

В Енциклопедії кібернетики статті розміщено за алфавітом. Назви статей подано переважно в однині (“АЛГОРИТМ”, а не “Алгоритми”, “ПІДАВТОМАТ”, а не “Підавтомати”); у множині — лише тоді, коли є необхідність висвітлити в одній статті узагальнений термін, прийнятий у науці (“ІГРИ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ”), або коли стаття вміщує в собі кілька понять (“АВТОМАТИ НЕСКІНЧЕННІ”, “КАНАЛИ ЗВ’ЯЗКУ”, “МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ”). Назви статей про російські періодичні видання подано російською мовою. Розміщено ці статті за українським алфавітом. Назви статей про іноземні й міжнародні організації та промислові об’єднання (федерації, корпорації, фірми тощо) подано в українській транскрипції.

Якщо назви статей складаються з іменника й прикметника, то на перше місце здебільшого поставлено іменник (напр., “СЛОВНИК АВТОМАТИЧНИЙ”, а не “Автоматичний словник”). Прикметник ставиться на перше місце лише тоді, коли він разом з іменником становить єдине усталене поняття (“ОПЕРАТОРНИЙ МЕТОД ПРОГРАМУВАННЯ”) або коли на прикметник падає логічний наголос, що підкреслює специфічний зміст статті (“КОРЕЛЯЦІЙНИЙ МЕТОД РОЗПІЗНАВАННЯ”, “ЗАПАМ’ЯТОВУВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ”).

У назвах деяких статей, що складаються з кількох слів, звичайний порядок слів змінено для того, щоб на початку стояли слова, головні за значенням (“АНОТУВАННЯ АВТОМАТИЧНЕ”, а не “Автоматичне анотування”). В статтях про методи або пристрої, названі за прізвищем людини, яка запропонувала цей метод чи пристрій, на першому місці стоїть прізвище цієї людини (“ТЬЮРІНГА МАШИНА”, “ПОСТА КОМБІНАТОРНА ПРОБЛЕМА”).

Назви статей набрано напівжирним шрифтом, великими літерами. Якщо назвою статті є науковий термін, що має один або кілька синонімів, то їх подано після назви статті розбивкою й відокремлено від основного терміна комою (напр., МАШИННИЙ ПЕРЕКЛАД, автоматичний переклад).

Як правило, в статтях, де згадано прізвище вченого, в дужках зазначено дати його народження і смерті. Усі дати подано за новим стилем.

Якщо назва статті потребує певного уточнення, то слово чи групу слів, які уточнюють цю назву, набрано після назви врозбивку (напр., “АДРЕСА у програмуванні”).

Щоб допомогти читачеві повніше ознайомитися з питанням, що його цікавить, а також запобігти зайвому повторенню матеріалу в споріднених статтях, в Енциклопедії застосовано систему посилань. Назву статті, на яку робиться посилання, набрано курсивом. В Енциклопедії вміщено ряд коротких статей-посилань, серед яких є: розширені посилання (з визначенням терміна), напр., ІНСТРУМЕНТАЛЬНА ПОХИБКА, приладова похибка, — похибка, що виникає внаслідок недосконалості вимірювальних приладів, розв’язувальних елементів або складових частин обчислювальних машин (див. Похибка розв’ язу вального елемента, Похибок обчислювань теорія); зворотні посилання, спричинені зміною в основній статті порядку слів, прийнятого в Енциклопедії (напр., ІМОВІРНОСТЕЙ РОЗПОДІЛ — див. Розподіл імовірностей); синонімічні посилання з термінів, що широко застосовуються в спец, літературі (напр., ЗОВНІШНЄ ОБЛАДНАННЯ — те саме, що й зовнішні пристрої, ІМОВІРНІСНИЙ ПРОЦЕС — те саме, що й випадковий процес); посилання з термінів на статті, в яких розкрито зміст цих термінів (напр., ІЄРАРХІЧНІСТЬ КЕРУВАННЯ — див. Ієрархічні системи керування). Систему посилань подано згідно з граф-схемами, складеними відповідно до кожного тематичного розділу Енциклопедії.

Знак наголосу у набраних чорним шрифтом термінах поставлено над наголошеними голосними в усіх словах (крім односкладових), які входять до назви статті. У складних словах позначено лише головний наголос (напр., БАГАТОП0ЛЮСНИК КОНТАКТНИЙ). У словах, які вживаються з подвійним наголошенням, поставлено два наголоси.

Умовні позначення і скорочення застосовано, щоб заощадити місце. Окрім загальноприйнятих скорочень, вжито й скорочення, встановлені для Енциклопедії кібернетики (див. “Основні скорочення й умовні позначення”, с.9 — 10). Коли слова, що становлять назву статті, повторюються в її тексті, їх позначено початковими літерами. Наприклад: у статті “АВТОМАТ” — А., в статті “КОРЕЛЯЦІЙНА ТЕОРІЯ ВИПАДКОВИХ ПРОЦЕСІВ” — К.т.в.п. Найменування величин і одиниць величин та їхні позначення, застосовані в Енциклопедії кібернетики, відповідають Міжнародній системі одиниць, запровадженій в СРСР з 1963 року.

Підтекстову бібліографію, як правило, наведено мовою видання. Середтекстову бібліографію зазначено українською мовою — незалежно від мови оригіналу. В дужках указано місце й рік видання. Періодичні російські й українські видання в тексті подано лише мовою оригіналу. Назви періодичних видань іншими мовами в тексті статті подано мовою оригіналу, а в дужках дано український переклад назви. Праці В.І.Леніна подано за українським перекладом з 4-го російського видання Творів та за українським перекладом Повного зібрання творів (5-го видання). Праці К.Маркса і Ф.Енгельса наведено за українським перекладом з 2-го російського видання Творів.

Важливим доповненням до статей служать ілюстрації: кольорові вклейки, текстові малюнки, графіки тощо. Кольорові вклейки подано до найважливіших статей. Текстові ілюстрації, як правило, вміщено поряд зі статтею. Якщо з технічних причин ілюстративний матеріал не вміщено поряд із статтею, то в кінці статті дано посилання на ту сторінку, де міститься відповідний ілюстративний матеріал (наприклад: “Іл. на с.36” або “Іл. між с.24—25”). Коли посилання дано на ілюстрації, які вміщено в інших статтях або в іншому томі, то зазначається лише назва статті, без номера тому і номера сторінки (напр.: “Іл. див. до ст. Дешифратор”).

Малюнки до ряду статей подано переважно на таблицях з відповідними підтекстовками. Коли підпису під малюнком не подано, то це означає, що сам текст статті є поясненням до цього малюнка.

За електронну версію видання дякуємо ресурсові hurtom.com!


“Енциклопедія кібернетики” в 2 томах українською мовою, 1973 − DJVU (RAR) − 34,3 Mb