Всі публікації:
Перша ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КІБЕРНЕТИКИ в 2 томах українською мовою – ред. Віктор ГЛУШКОВ, 1973
Енциклопедія кібернетики / Відпов. ред. Глушков В.М. – Т.1 (А-Л). – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1973. – 584 с.
Енциклопедія кібернетики / Відпов. ред. Глушков В.М. – Т.2 (М-Я). – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1973. – 576 с.
Редакційна колегія Енциклопедії кібернетики:
В.М.ГЛУШКОВ (відповідальний редактор), М.М.АМОСОВ, І.П.АРТЕМЕНКО, О.О.БАКАЄВ, В.В.ІВАНОВ, Л.А.КАЛУЖНІН, В.А.КОВАЛЕВСЬКИЙ, В.С.КОРОЛЮК, М.І.КРАТКО, В.М.КУНЦЕВИЧ, О.І.КУХТЕНКО (заст. відповідального редактора), Б.М.МАЛИНОВСЬКИЙ, В.С.МИХАЛЕВИЧ, П.В.ПОХОДЗІЛО (відповідальний секретар), Г.Є.ПУХОВ, Б.М.ПШЕНИЧНИЙ, 3.Л.РАБИНОВИЧ, Б.Б.ТИМОФЄЄВ, К.Л.ЮЩЕНКО.
Про Сергія ЛЕБЕДЄВА і МЭСМ – Борис МАЛИНОВСЬКИЙ (відео)
Інтерв’ю з Борисом МАЛИНОВСЬКИМ, експертом з радянської обчислювальної техніки, який особисто знав Сергія Лебедєва, творця МЭСМ (“Малой Электронной Счетной Машины”) – першої діючої ЕОМ з програмним управлінням у континентальній Європі. У цьому фільмі Борис Миколайович розповідає про досягнення Лебедєва і про створення МЕСМ у кінці 1940-х – на початку 1950-х років.
Запис зроблено під час зустрічі Б.М.Малиновського з представниками Google у зв’язку з 60-річним ювілеєм МЕСМ: http://googleblog.blogspot.com/2011/12/remembering-remarkable-soviet-computing.html
An interview with Boris Malinovsky, an expert on Soviet-era computing, who knew Sergey Lebedev, the creator of MESM – the earliest fully operational electronic computer in continental Europe. In this film Boris gives a firsthand account of Lebedev’s achievement and details of day-to-day work on MESM in the late 1940’s and early 1950’s.
Публікації Віктора ГЛУШКОВА в журналі “Техника – молодежи”, 1960-80-і рр.
Тут можна ЗАВАНТАЖИТИ або просто ПОЧИТАТИ окремі науково-популярні публікації Віктора Глушкова з відомого молодіжного журналу радянського часу.
Сторінки журналу викладені у форматі DJVU. Програма для перегляду – WinDjvu 1.0.3 Portable.
Популяризуючи молоду науку кібернетику, академік Глушков дуже цікаво і просто розповідав про найскладніші речі, висвітлював концепції своєї наукової роботи, завдання й перспективи київського Інституту кібернетики та суміжних наукових установ…
Continue reading “Публікації Віктора ГЛУШКОВА в журналі “Техника – молодежи”, 1960-80-і рр.”
Інститут кібернетики НАНУ: ШЛЯХ ПРОГРАМІСТА (вступ до спогадів) – Надія МІЩЕНКО
Протягом часу свого існування Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України “мандрував” по Києву, кілька разів змінюючи свою “дислокацію”.
Кожна зміна розташування була пов’язана з підвищенням статусу академічної установи, розширенням тематики і, відповідно, збільшенням числа співробітників.
З огляду на це історія Інституту умовно має чотири періоди – за його розміщенням у різний час. Про них – чотири розділи спогадів:
| 1 |
“Феофанівський”, ур. Феофанія 1956 – 1958, машина МЭСМ Лабораторія Інституту математики АН УРСР – Обчислювальний центр АН УРСР
|
|
| 2 |
“Лисогірський”, вул. Лисогірська 1959 – 1965, машина КИЕВ Обчислювальний центр АН УРСР – Інститут кібернетики АН УРСР
|
|
| 3 |
“Великокитаївський”, вул. Велика Китаївська 1965 – 1975, машини М-220, БЭСМ Інститут кібернетики АН УРСР
|
|
| 4 |
“Теремківський”, масив Теремки-І з 1976 року і досьогодні, машини ЕС-1060, ЕС-2701, ПК Інститут кібернетики АН УРСР – Кібернетичний центр НАН України з Інститутом кібернетики ім.В.М.Глушкова у його складі
|
|
Нижче наводжу перелік основних моментів моєї діяльності у всі періоди – ними значною мірою зумовлений характер цих спогадів.
Continue reading “Інститут кібернетики НАНУ: ШЛЯХ ПРОГРАМІСТА (вступ до спогадів) – Надія МІЩЕНКО”
Інститут кібернетики НАНУ: все починалося у Феофанії… (1956-1958) – Спогади, ч.1 – Надія МІЩЕНКО
1956 – 1958,
машина МЭСМ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
Наведені нижче спогади пов’язані з “феофанівським” періодом, коли авторка працювала в Лабораторії Інституту математики АН УРСР в Феофанії, де працювала МЭСМ – перша в континентальній Європі Мала Електронна Обчислювальна Машина (російською МЭСМ). Моя робота на посаді техніка-обчислювача почалася в листопаді 1956 року.
Інститут кібернетики НАНУ: “лисогірський” період (1959-1965) – Спогади, ч.2 – Надія МІЩЕНКО
1959 – 1965,
машина КИЕВ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
ЗМІСТ
• В Інституті і довкола, у т.ч. –
Обмін делегаціями кібернетиків: СРСР – США
• Завдання 1. Програмування алгоритма морфологічного аналізу І.О.Мельчука
• Завдання 2. Програмування арифметичного блоку ПП-2 – за алгоритмом К.Л.Ющенко та Л.М.Іваненка
• Завдання 4. Моделювання машини “МИР” на універсальних ЕОМ
• Неофіційні події 1962 – 1965 років. Серед них – країна Кібертонія
• Подяки
Інститут кібернетики НАНУ: “великокитаївський” період (1965-1975) – Спогади, ч.3 – Надія МІЩЕНКО
1965 – 1975,
машини М-220, БЭСМ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
“Великокитаївський період” моєї роботи в ІК (1965-1975), описаний тут, для мене відзначався важливою обставиною. Вперше мені довелося брати участь у реалізації великого за обсягом завдання – “Автоматизація програмування в системі ПРОЕКТ” – спільного для всіх співробітників відділу Теорії цифрових автоматів (ТЦА) В.М.Глушкова. Бо протягом попереднього – “лисогірського” періоду – чотири алгоритми з різних областей знань я програмувала сама.
Вера ГЛУШКОВА: Персональные данные – это нефть XXІ века
Интервью 25 сентября 2013, 08:00
Анастасия Пика, фото Максима Требухова и из личного архива Веры Глушковой
for-ua.com
В далеком 1950-м году, в лаборатории киевского Института электротехники, академик Сергей Лебедев создал первый в континентальной Европе компьютер. Спустя пять лет отечественная кибернетика, сперва названная “реакционной лженаукой”, пережила свой золотой век. В СССР в огромных масштабах автоматизировали предприятия, производили ЭВМ и обучали программистов. По инициативе академика Виктора Глушкова в 1957 году на базе Института математики был создан вычислительный центр (впоследствии Институт кибернетики), который до сих пор остается “кузницей” научных кадров, востребованных во всем мире.
Сегодня технологический процесс шагнул далеко вперед и стали возможными невероятные вещи. Американцы, к примеру, в прошлом месяце впервые передали мысль от человека к человеку. И кто знает, не случись бы определенные исторические события, возможно, такие открытия происходили бы и в Украине. О том, что сегодня нужно сделать для возрождения отечественной кибернетики, ForUm узнал у дочери академика Глушкова, старшего научного сотрудника Института кибернетики НАН Украины Веры Глушковой.
Continue reading “Вера ГЛУШКОВА: Персональные данные – это нефть XXІ века”
Об одной идее академика В.М.Глушкова, опередившей время – Надежда МИЩЕНКО
Надежда Мищенко. Об одной идее академика В.М.Глушкова, опередившей время / В.М.Глушков: Минуле, що лине у майбутнє; Прошлое, устремленное в будущее. – К.: Академперіодика, 2013. – С.194-207.
Изобретение первых электронных вычислительных машин (ЭВМ) во второй половине 30-х и первой половине 40-х годов прошлого столетия, предназначенных для решения задач математики и математической физики, было стимулировано, в основном, потребностями военно-морских ведомств стран-участниц Второй мировой войны. Переход к мирному времени ознаменовался началом применения ЭВМ и в других областях деятельности человека. Самим ранним известным автору значительным примером такого применения можно считать результаты, представленные на Международной конференции по обработке информации, которая состоялась в Париже в июне 1959 года. В разделе Трудов конференции ([1]) “Распознавание образов и обучающиеся машины” представлено 17 статей различной тематики: машинное распознавание образов, символов, речи, доказательство теорем в исчислении предикатов, в геометрии и др.
Continue reading “Об одной идее академика В.М.Глушкова, опередившей время – Надежда МИЩЕНКО”
