Інститут кібернетики НАНУ: ШЛЯХ ПРОГРАМІСТА (вступ до спогадів) – Надія МІЩЕНКО

Протягом часу свого існування Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України “мандрував” по Києву, кілька разів змінюючи свою “дислокацію”.

Кожна зміна розташування була пов’язана з підвищенням статусу академічної установи, розширенням тематики і, відповідно, збільшенням числа співробітників.

З огляду на це історія Інституту умовно має чотири періоди – за його розміщенням у різний час. Про них – чотири розділи спогадів:

1 “Феофанівський”, ур. Феофанія
1956 – 1958, машина МЭСМ
Лабораторія Інституту математики АН УРСР – Обчислювальний центр АН УРСР

Спогади про феофанівський період

2 “Лисогірський”, вул. Лисогірська
1959 – 1965, машина КИЕВ
Обчислювальний центр АН УРСР – Інститут кібернетики АН УРСР

Спогади про лисогірський період

3 “Великокитаївський”, вул. Велика Китаївська
1965 – 1975, машини М-220, БЭСМ
Інститут кібернетики АН УРСР

Спогади про великокитаївський період

4 “Теремківський”, масив Теремки-І
з 1976 року і досьогодні, машини ЕС-1060, ЕС-2701, ПК
Інститут кібернетики АН УРСР – Кібернетичний центр НАН України з Інститутом кібернетики ім.В.М.Глушкова у його складі

Спогади про теремківський період

Нижче наводжу перелік основних моментів моєї діяльності у всі періоди – ними значною мірою зумовлений характер цих спогадів.

  • Феофанівський період: технік-обчислювач, працювала на настільних електричних калькуляторах, інколи виконувала функції оператора на МЭСМ.
  • Лисогірський період: програміст, посади: інженер, згодом молодший науковий співробітник. Виконано програмування чотирьох різногалузевих завдань нечислового характеру (ЕОМ “Киев”). Перша програма – за алгоритмом морфологічного аналізу І.О.Мельчука, на той час молодшого наукового співробітника Інституту мовознавства АН СРСР, друга – за алгоритмом Л.М.Іваненка: ПП-2 для машини “Киев”, третя – за алгоритмом В.М.Глушкова: навчання машини “Киев” розпізнавати осмисленість речень натуральною (російською) мовою, четверта – моделювання машини “МИР” на машині “Киев” – за власним алгоритмом.
  • Великокитаївський період: розробка розширних мов програмування алгоритмів проектування електронних пристроїв та побудова трансляторів з цих мов (ЕОМ М-20, М-220). Захист кандидатської дисертації за результатами досліджень та програмування.
  • Теремківський період: автоматизація програмування для формальних мов, що описуються модифікованими формами Бекуса-Наура (МБНФ). Інструментальна розширювальна система програмування “Терем”, за допомогою якої розроблялося кілька трансляторів програмного забезпечення Макроконвейєра (IBM 1766 і 1066) та інших систем. На початку 1990-х років – перенесення РСП “Терем” на персональний комп’ютер. Комп’ютерна лінгвістика: складена програма морфологічного аналізу текстів флективними мовами: українською та російською на персональному комп’ютері з урахуванням досвіду, набутого 1960 року під час праці з І.О.Мельчуком. Переклад термінів (віддієслівних іменників) з російської мови українською.