Публікації Віктора ГЛУШКОВА в журналі “Техника – молодежи”, 1960-80-і рр.

1972 рік, №8 1977 рік, №9 1980 рік, №10

Тут можна ЗАВАНТАЖИТИ або просто ПОЧИТАТИ окремі науково-популярні публікації Віктора Глушкова з відомого молодіжного журналу радянського часу.

Сторінки журналу викладені у форматі DJVU. Програма для перегляду – WinDjvu 1.0.3 Portable.

Популяризуючи молоду науку кібернетику, академік Глушков дуже цікаво і просто розповідав про найскладніші речі, висвітлював концепції своєї наукової роботи, завдання й перспективи київського Інституту кібернетики та суміжних наукових установ…
Читати далі »

Інститут кібернетики НАНУ: “лисогірський” період (1959-1965) – Спогади, ч.2 – Надія МІЩЕНКО

ЕОМ КИЕВ. 1959

1959 – 1965,
машина КИЕВ

Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.

ЗМІСТ

  В Інституті і довкола, у т.ч. –
Обмін делегаціями кібернетиків: СРСР – США

  Завдання 1. Програмування алгоритма морфологічного аналізу І.О.Мельчука

  Завдання 2. Програмування арифметичного блоку ПП-2 – за алгоритмом К.Л.Ющенко та Л.М.Іваненка

  Завдання 3. Програмування алгоритма В.М.Глушкова “Распознавание осмысленных предложений на ЭСМ КИЕВ”

  Завдання 4. Моделювання машини “МИР” на універсальних ЕОМ

  Неофіційні події 1962 – 1965 років. Серед них – країна Кібертонія

  Подяки

  Галерея ілюстрацій

Читати далі »

Вера ГЛУШКОВА: Персональные данные – это нефть XXІ века

Віра ГЛУШКОВА

Интервью 25 сентября 2013, 08:00
Анастасия Пика, фото Максима Требухова и из личного архива Веры Глушковой
for-ua.com

В далеком 1950-м году, в лаборатории киевского Института электротехники, академик Сергей Лебедев создал первый в континентальной Европе компьютер. Спустя пять лет отечественная кибернетика, сперва названная “реакционной лженаукой”, пережила свой золотой век. В СССР в огромных масштабах автоматизировали предприятия, производили ЭВМ и обучали программистов. По инициативе академика Виктора Глушкова в 1957 году на базе Института математики был создан вычислительный центр (впоследствии Институт кибернетики), который до сих пор остается “кузницей” научных кадров, востребованных во всем мире.

Сегодня технологический процесс шагнул далеко вперед и стали возможными невероятные вещи. Американцы, к примеру, в прошлом месяце впервые передали мысль от человека к человеку. И кто знает, не случись бы определенные исторические события, возможно, такие открытия происходили бы и в Украине. О том, что сегодня нужно сделать для возрождения отечественной кибернетики, ForUm узнал у дочери академика Глушкова, старшего научного сотрудника Института кибернетики НАН Украины Веры Глушковой.

Читати далі »

Фільм “Мозок Академіка Глушкова” (2007)

Фільм про наукову діяльність Академіка Віктора ГЛУШКОВА.

Книга “Искусственный разум” – Микола АМОСОВ, 1969

Обкладинка

Николай Амосов. Искусственный разум. – К.: Наукова думка, 1969. – 156 с.

Знаменитий хірург, академік Микола Амосов протягом тривалого часу співпрацював з Віктором Глушковим над темою штучного інтелекту. У цій книзі, розрахованій на широке коло читачів, автор дає власні відповіді на питання: чи можна створити штучний інтелект? Чи буде він здатний до повноцінного мислення, до творчості? Ким він стане – помічником чи суперником людського розуму?

У книзі популярно описані загальні принципи переробки інформації у складних (“немов би живих”) системах – організмі, мозку, суспільстві – і висунуто гіпотезу про механізми психічної діяльності, такі як упізнавання, розуміння, свідомість, почуття, емоції, воля, творчість.

Читати далі »

12 лютого 2013   (оновлено 09.03.2015)   //   Категорії: ІСТОРІЯ кібернетики, ВИДАННЯ, ЛЕГКО про кібернетику, Новини   Автори:   Теґи: ,    

Книга “Беседы с академиком В.ГЛУШКОВЫМ” – Генадій Максимович, 1978

Обкладинка

Максимович Г.В. Беседы с академиком В.Глушковым. / Изд.2-е, переработанное. – Москва: Молодая гвардия, 1978. – 224 с., ил.

У книзі розповідається про роль кібернетики в науково-технічній революції, про створення автоматизованих систем управління (АСУ), про застосування ЕВМ у творчості, і про те, чого чекати від кібернетики у ХХІ столітті.

Враження дивовижні: академік Глушков наприкінці 70-х реально бачив наше комп’ютерне сьогодення…

Читати далі »

Частина 1 з 11