Позначка: Спогади
Про Сергія ЛЕБЕДЄВА і МЭСМ – Борис МАЛИНОВСЬКИЙ (відео)
Інтерв’ю з Борисом МАЛИНОВСЬКИМ, експертом з радянської обчислювальної техніки, який особисто знав Сергія Лебедєва, творця МЭСМ (“Малой Электронной Счетной Машины”) – першої діючої ЕОМ з програмним управлінням у континентальній Європі. У цьому фільмі Борис Миколайович розповідає про досягнення Лебедєва і про створення МЕСМ у кінці 1940-х – на початку 1950-х років.
Запис зроблено під час зустрічі Б.М.Малиновського з представниками Google у зв’язку з 60-річним ювілеєм МЕСМ: http://googleblog.blogspot.com/2011/12/remembering-remarkable-soviet-computing.html
An interview with Boris Malinovsky, an expert on Soviet-era computing, who knew Sergey Lebedev, the creator of MESM – the earliest fully operational electronic computer in continental Europe. In this film Boris gives a firsthand account of Lebedev’s achievement and details of day-to-day work on MESM in the late 1940’s and early 1950’s.
Інститут кібернетики НАНУ: все починалося у Феофанії… (1956-1958) – Спогади, ч.1 – Надія МІЩЕНКО
1956 – 1958,
машина МЭСМ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
Наведені нижче спогади пов’язані з “феофанівським” періодом, коли авторка працювала в Лабораторії Інституту математики АН УРСР в Феофанії, де працювала МЭСМ – перша в континентальній Європі Мала Електронна Обчислювальна Машина (російською МЭСМ). Моя робота на посаді техніка-обчислювача почалася в листопаді 1956 року.
Інститут кібернетики НАНУ: “лисогірський” період (1959-1965) – Спогади, ч.2 – Надія МІЩЕНКО
1959 – 1965,
машина КИЕВ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
ЗМІСТ
• В Інституті і довкола, у т.ч. –
Обмін делегаціями кібернетиків: СРСР – США
• Завдання 1. Програмування алгоритма морфологічного аналізу І.О.Мельчука
• Завдання 2. Програмування арифметичного блоку ПП-2 – за алгоритмом К.Л.Ющенко та Л.М.Іваненка
• Завдання 4. Моделювання машини “МИР” на універсальних ЕОМ
• Неофіційні події 1962 – 1965 років. Серед них – країна Кібертонія
• Подяки
Вера ГЛУШКОВА: Персональные данные – это нефть XXІ века
Интервью 25 сентября 2013, 08:00
Анастасия Пика, фото Максима Требухова и из личного архива Веры Глушковой
for-ua.com
В далеком 1950-м году, в лаборатории киевского Института электротехники, академик Сергей Лебедев создал первый в континентальной Европе компьютер. Спустя пять лет отечественная кибернетика, сперва названная “реакционной лженаукой”, пережила свой золотой век. В СССР в огромных масштабах автоматизировали предприятия, производили ЭВМ и обучали программистов. По инициативе академика Виктора Глушкова в 1957 году на базе Института математики был создан вычислительный центр (впоследствии Институт кибернетики), который до сих пор остается “кузницей” научных кадров, востребованных во всем мире.
Сегодня технологический процесс шагнул далеко вперед и стали возможными невероятные вещи. Американцы, к примеру, в прошлом месяце впервые передали мысль от человека к человеку. И кто знает, не случись бы определенные исторические события, возможно, такие открытия происходили бы и в Украине. О том, что сегодня нужно сделать для возрождения отечественной кибернетики, ForUm узнал у дочери академика Глушкова, старшего научного сотрудника Института кибернетики НАН Украины Веры Глушковой.
Continue reading “Вера ГЛУШКОВА: Персональные данные – это нефть XXІ века”
Фільм “Мозок Академіка Глушкова” (2007)
Фільм про наукову діяльність Академіка Віктора ГЛУШКОВА.
