Категорія: СТАТТІ
Публікації Віктора ГЛУШКОВА в журналі “Техника – молодежи”, 1960-80-і рр.
Тут можна ЗАВАНТАЖИТИ або просто ПОЧИТАТИ окремі науково-популярні публікації Віктора Глушкова з відомого молодіжного журналу радянського часу.
Сторінки журналу викладені у форматі DJVU. Програма для перегляду – WinDjvu 1.0.3 Portable.
Популяризуючи молоду науку кібернетику, академік Глушков дуже цікаво і просто розповідав про найскладніші речі, висвітлював концепції своєї наукової роботи, завдання й перспективи київського Інституту кібернетики та суміжних наукових установ…
Continue reading “Публікації Віктора ГЛУШКОВА в журналі “Техника – молодежи”, 1960-80-і рр.”
Інститут кібернетики НАНУ: ШЛЯХ ПРОГРАМІСТА (вступ до спогадів) – Надія МІЩЕНКО
Протягом часу свого існування Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України “мандрував” по Києву, кілька разів змінюючи свою “дислокацію”.
Кожна зміна розташування була пов’язана з підвищенням статусу академічної установи, розширенням тематики і, відповідно, збільшенням числа співробітників.
З огляду на це історія Інституту умовно має чотири періоди – за його розміщенням у різний час. Про них – чотири розділи спогадів:
| 1 |
“Феофанівський”, ур. Феофанія 1956 – 1958, машина МЭСМ Лабораторія Інституту математики АН УРСР – Обчислювальний центр АН УРСР
|
|
| 2 |
“Лисогірський”, вул. Лисогірська 1959 – 1965, машина КИЕВ Обчислювальний центр АН УРСР – Інститут кібернетики АН УРСР
|
|
| 3 |
“Великокитаївський”, вул. Велика Китаївська 1965 – 1975, машини М-220, БЭСМ Інститут кібернетики АН УРСР
|
|
| 4 |
“Теремківський”, масив Теремки-І з 1976 року і досьогодні, машини ЕС-1060, ЕС-2701, ПК Інститут кібернетики АН УРСР – Кібернетичний центр НАН України з Інститутом кібернетики ім.В.М.Глушкова у його складі
|
|
Нижче наводжу перелік основних моментів моєї діяльності у всі періоди – ними значною мірою зумовлений характер цих спогадів.
Continue reading “Інститут кібернетики НАНУ: ШЛЯХ ПРОГРАМІСТА (вступ до спогадів) – Надія МІЩЕНКО”
Інститут кібернетики НАНУ: все починалося у Феофанії… (1956-1958) – Спогади, ч.1 – Надія МІЩЕНКО
1956 – 1958,
машина МЭСМ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
Наведені нижче спогади пов’язані з “феофанівським” періодом, коли авторка працювала в Лабораторії Інституту математики АН УРСР в Феофанії, де працювала МЭСМ – перша в континентальній Європі Мала Електронна Обчислювальна Машина (російською МЭСМ). Моя робота на посаді техніка-обчислювача почалася в листопаді 1956 року.
Інститут кібернетики НАНУ: “лисогірський” період (1959-1965) – Спогади, ч.2 – Надія МІЩЕНКО
1959 – 1965,
машина КИЕВ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
ЗМІСТ
• В Інституті і довкола, у т.ч. –
Обмін делегаціями кібернетиків: СРСР – США
• Завдання 1. Програмування алгоритма морфологічного аналізу І.О.Мельчука
• Завдання 2. Програмування арифметичного блоку ПП-2 – за алгоритмом К.Л.Ющенко та Л.М.Іваненка
• Завдання 4. Моделювання машини “МИР” на універсальних ЕОМ
• Неофіційні події 1962 – 1965 років. Серед них – країна Кібертонія
• Подяки
Інститут кібернетики НАНУ: “великокитаївський” період (1965-1975) – Спогади, ч.3 – Надія МІЩЕНКО
1965 – 1975,
машини М-220, БЭСМ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
“Великокитаївський період” моєї роботи в ІК (1965-1975), описаний тут, для мене відзначався важливою обставиною. Вперше мені довелося брати участь у реалізації великого за обсягом завдання – “Автоматизація програмування в системі ПРОЕКТ” – спільного для всіх співробітників відділу Теорії цифрових автоматів (ТЦА) В.М.Глушкова. Бо протягом попереднього – “лисогірського” періоду – чотири алгоритми з різних областей знань я програмувала сама.
Об одной идее академика В.М.Глушкова, опередившей время – Надежда МИЩЕНКО
Надежда Мищенко. Об одной идее академика В.М.Глушкова, опередившей время / В.М.Глушков: Минуле, що лине у майбутнє; Прошлое, устремленное в будущее. – К.: Академперіодика, 2013. – С.194-207.
Изобретение первых электронных вычислительных машин (ЭВМ) во второй половине 30-х и первой половине 40-х годов прошлого столетия, предназначенных для решения задач математики и математической физики, было стимулировано, в основном, потребностями военно-морских ведомств стран-участниц Второй мировой войны. Переход к мирному времени ознаменовался началом применения ЭВМ и в других областях деятельности человека. Самим ранним известным автору значительным примером такого применения можно считать результаты, представленные на Международной конференции по обработке информации, которая состоялась в Париже в июне 1959 года. В разделе Трудов конференции ([1]) “Распознавание образов и обучающиеся машины” представлено 17 статей различной тематики: машинное распознавание образов, символов, речи, доказательство теорем в исчислении предикатов, в геометрии и др.
Continue reading “Об одной идее академика В.М.Глушкова, опередившей время – Надежда МИЩЕНКО”
Книга “Мое отношение к кибернетике. Ее прошлое и будущее” – Норберт ВІНЕР, 1969
Норберт Винер. Мое отношение к кибернетике. Ее прошлое и будущее. – М.: Советское радио, 1969. – 24 с.
Засновник кібернетики, американський вчений Норберт Вінер стисло і яскраво оповідає історію своїх розробок у цій науці, наводить роздуми про деякі перспективи її подальшого розвитку, зокрема щодо проблем біологічної організації та статистичного планування.
Брошура призначена для науковців та інженерів.
Continue reading “Книга “Мое отношение к кибернетике. Ее прошлое и будущее” – Норберт ВІНЕР, 1969”
