Позначка: Кібернетика
Перша ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КІБЕРНЕТИКИ в 2 томах українською мовою – ред. Віктор ГЛУШКОВ, 1973
Енциклопедія кібернетики / Відпов. ред. Глушков В.М. – Т.1 (А-Л). – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1973. – 584 с.
Енциклопедія кібернетики / Відпов. ред. Глушков В.М. – Т.2 (М-Я). – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1973. – 576 с.
Редакційна колегія Енциклопедії кібернетики:
В.М.ГЛУШКОВ (відповідальний редактор), М.М.АМОСОВ, І.П.АРТЕМЕНКО, О.О.БАКАЄВ, В.В.ІВАНОВ, Л.А.КАЛУЖНІН, В.А.КОВАЛЕВСЬКИЙ, В.С.КОРОЛЮК, М.І.КРАТКО, В.М.КУНЦЕВИЧ, О.І.КУХТЕНКО (заст. відповідального редактора), Б.М.МАЛИНОВСЬКИЙ, В.С.МИХАЛЕВИЧ, П.В.ПОХОДЗІЛО (відповідальний секретар), Г.Є.ПУХОВ, Б.М.ПШЕНИЧНИЙ, 3.Л.РАБИНОВИЧ, Б.Б.ТИМОФЄЄВ, К.Л.ЮЩЕНКО.
Інститут кібернетики НАНУ: все починалося у Феофанії… (1956-1958) – Спогади, ч.1 – Надія МІЩЕНКО
1956 – 1958,
машина МЭСМ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
Наведені нижче спогади пов’язані з “феофанівським” періодом, коли авторка працювала в Лабораторії Інституту математики АН УРСР в Феофанії, де працювала МЭСМ – перша в континентальній Європі Мала Електронна Обчислювальна Машина (російською МЭСМ). Моя робота на посаді техніка-обчислювача почалася в листопаді 1956 року.
Інститут кібернетики НАНУ: “лисогірський” період (1959-1965) – Спогади, ч.2 – Надія МІЩЕНКО
1959 – 1965,
машина КИЕВ
Докладніше про періоди в історії Інституту кібернетики див. ТУТ.
ЗМІСТ
• В Інституті і довкола, у т.ч. –
Обмін делегаціями кібернетиків: СРСР – США
• Завдання 1. Програмування алгоритма морфологічного аналізу І.О.Мельчука
• Завдання 2. Програмування арифметичного блоку ПП-2 – за алгоритмом К.Л.Ющенко та Л.М.Іваненка
• Завдання 4. Моделювання машини “МИР” на універсальних ЕОМ
• Неофіційні події 1962 – 1965 років. Серед них – країна Кібертонія
• Подяки
Вера ГЛУШКОВА: Персональные данные – это нефть XXІ века
Интервью 25 сентября 2013, 08:00
Анастасия Пика, фото Максима Требухова и из личного архива Веры Глушковой
for-ua.com
В далеком 1950-м году, в лаборатории киевского Института электротехники, академик Сергей Лебедев создал первый в континентальной Европе компьютер. Спустя пять лет отечественная кибернетика, сперва названная “реакционной лженаукой”, пережила свой золотой век. В СССР в огромных масштабах автоматизировали предприятия, производили ЭВМ и обучали программистов. По инициативе академика Виктора Глушкова в 1957 году на базе Института математики был создан вычислительный центр (впоследствии Институт кибернетики), который до сих пор остается “кузницей” научных кадров, востребованных во всем мире.
Сегодня технологический процесс шагнул далеко вперед и стали возможными невероятные вещи. Американцы, к примеру, в прошлом месяце впервые передали мысль от человека к человеку. И кто знает, не случись бы определенные исторические события, возможно, такие открытия происходили бы и в Украине. О том, что сегодня нужно сделать для возрождения отечественной кибернетики, ForUm узнал у дочери академика Глушкова, старшего научного сотрудника Института кибернетики НАН Украины Веры Глушковой.
Continue reading “Вера ГЛУШКОВА: Персональные данные – это нефть XXІ века”
Фільм “Інтернет 1964” про академіка Віктора Глушкова – 2013 рік
Фільм зроблений Студією документальних фільмів Національної телекомпанії України у 2013 році, до 90-річного ювілею академіка Віктора Глушкова.
Автор фільму Андрій ДМИТРУК, режисер Лідія АНТОНЕНКО.
Фільм “Мозок Академіка Глушкова” (2007)
Фільм про наукову діяльність Академіка Віктора ГЛУШКОВА.
Книга “Искусственный разум” – Микола АМОСОВ, 1969
Николай Амосов. Искусственный разум. – К.: Наукова думка, 1969. – 156 с.
Знаменитий хірург, академік Микола Амосов протягом тривалого часу співпрацював з Віктором Глушковим над темою штучного інтелекту. У цій книзі, розрахованій на широке коло читачів, автор дає власні відповіді на питання: чи можна створити штучний інтелект? Чи буде він здатний до повноцінного мислення, до творчості? Ким він стане – помічником чи суперником людського розуму?
У книзі популярно описані загальні принципи переробки інформації у складних (“немов би живих”) системах – організмі, мозку, суспільстві – і висунуто гіпотезу про механізми психічної діяльності, такі як упізнавання, розуміння, свідомість, почуття, емоції, воля, творчість.
Continue reading “Книга “Искусственный разум” – Микола АМОСОВ, 1969″
Книга “КИБЕРНЕТИКА, или управление и связь в животном и машине” – Норберт ВІНЕР, 1983
Норберт Винер. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине. – 2-е издание. – М.: Наука; Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1983. – 344 с.
Ця книга стала початком офіційної історії кібернетики. Її перше англомовне видання, зроблене автором у 1948 році, стало науковим бестселером, без перебільшення – однією з книг століття. Тут узагальнено підсумки всієї наукової діяльності Норберта Вінера – видатного вченого свого часу. Він називав “Кібернетику” “описом свого наукового багажу”.
Книга стала пам’яткою ранньої, романтичної пори кібернетики, але не втратила свого наукового значення, і може виявитися цікавою для уважного дослідника нашого часу, коли кібернетика, завоювавши давно собі місце під сонцем, прагне раціонально організувати завойоване…
Continue reading “Книга “КИБЕРНЕТИКА, или управление и связь в животном и машине” – Норберт ВІНЕР, 1983″
Книга “Мое отношение к кибернетике. Ее прошлое и будущее” – Норберт ВІНЕР, 1969
Норберт Винер. Мое отношение к кибернетике. Ее прошлое и будущее. – М.: Советское радио, 1969. – 24 с.
Засновник кібернетики, американський вчений Норберт Вінер стисло і яскраво оповідає історію своїх розробок у цій науці, наводить роздуми про деякі перспективи її подальшого розвитку, зокрема щодо проблем біологічної організації та статистичного планування.
Брошура призначена для науковців та інженерів.
Continue reading “Книга “Мое отношение к кибернетике. Ее прошлое и будущее” – Норберт ВІНЕР, 1969”
Книга “Беседы с академиком В.ГЛУШКОВЫМ” – Генадій Максимович, 1978
Максимович Г.В. Беседы с академиком В.Глушковым. / Изд.2-е, переработанное. – Москва: Молодая гвардия, 1978. – 224 с., ил.
У книзі розповідається про роль кібернетики в науково-технічній революції, про створення автоматизованих систем управління (АСУ), про застосування ЕВМ у творчості, і про те, чого чекати від кібернетики у ХХІ столітті.
Враження дивовижні: академік Глушков наприкінці 70-х реально бачив наше комп’ютерне сьогодення…
Continue reading “Книга “Беседы с академиком В.ГЛУШКОВЫМ” – Генадій Максимович, 1978″
